Сура: Ibrahim
Аят 14/44

وَأَنذِرِ النَّاسَ يَوْمَ يَأْتِيهِمُ الْعَذَابُ فَيَقُولُ الَّذِينَ ظَلَمُوا رَبَّنَا أَخِّرْنَا إِلَىٰ أَجَلٍ قَرِيبٍ نُّجِبْ دَعْوَتَكَ وَنَتَّبِعِ الرُّسُلَ أَوَلَمْ تَكُونُوا أَقْسَمْتُم مِّن قَبْلُ مَا لَكُم مِّن زَوَالٍ

Одамларга Азоб келадиган Кундан огоҳлантир. У Кунда золимлар дейди: “Раббимиз, бизга бироз муҳлат бергин, Сенинг даъватингни қабул этайлик, Расулларингга эргашайлик!” “Ахир бундан олдин, ҳеч қандай завол етмайди бизга дея, қасам ичмаганмидингиз?

Пояснение: